У принципі існують і інші корисні бізнес-рішення в плані захисту від злодійства в магазинах. Зокрема, система контролю над результатом і технологія обмежувальних дій касира. У першому випадку мова йде про дещо змінену систему колективної й індивідуальної матеріальної відповідальності, що виражається в накладенні штрафів і видачі заохочень.
Звичайно кожна торгівельна мережа списує певний відсоток на втрати, пов'язані з нестачею продукції. Якщо нестача вище планової, колектив виплачує різницю. Якщо ж втрати, навпаки, менше – колектив нагороджується премією. У другому випадку використовується дотепний метод «немає чека – покупка безкоштовна» для попередження крадіжки касиром готівки від покупця, що заплатив за потрібний йому товар. Такий метод дуже надійний і фактично безкоштовен – контролером виступає мотивований покупець. Причому якщо він і одержить за не пробитий чек свій товар безкоштовно, те й у цьому випадку є раціональне зерно. Адже а якщо ні, то ці гроші однаково не дійшли б до власника й були б привласнені продавцем. А так вимоги покупця привернуть пильну увагу до діяльності даного працівника, що дозволить уберегти його від подальших «помилок», а головне, зберегти матеріальні активи конкретного магазину.
І все-таки ефективні результати боротьби зі злодійством персоналу досягаються за допомогою найбільш очевидних і найпростіших засобів профілактики. Самими оптимальними з них є наступні: перекривання можливих місць розкрадання товару зі службових приміщень магазину (вікна, кватирки, невикористовувані двері і т.д.), у тому числі й здійснення контролю над вивозом сміття й відходів як одного із привабливих способів безпроблемного «виходу» товару з підприємства торгівлі; визначення порядку виносу товару з магазину й правил його придбання співробітниками; перевірка відповідності касових чеків покупців купленому товару ( з метою виявлення крадіжок, пов'язаних з обслуговуванням «знайомих», – свідомо невірне маркування товару, махінації з розрахунком за товар у касі); підконтрольність усіх операцій касирів по видаленню товарних позицій з касових чеків і по поверненню товару ( для виключення можливості злодійства на касах). Аналогічні дії слід поширити й на приймання товару (найчастіше несумлінні працівники складу входять у змову з експедиторами постачальника й фактично приймають меншу кількість, чим зазначено в накладній); спостереження за місцем виходу персоналу, встановлення відеокамер у технічних приміщеннях і проведення оглядів ( приміром, переважна більшість працівників магазину – це жінки, і охорона чоловічої статі не має права проводити особистий огляд; але якщо на службовому виході раптом з'являється жінка-охоронець, то в підсобках і інших затишних куточках торгівельного підприємства, як правило, виявляється неоплачений товар, від якого поспішили позбутися працівники, що злякалися обшуку).
Наступна проблема – це передача товару від однієї матеріально відповідальної особи іншій. Безумовно, оформлення накладних на переміщення товару зі складу в торгівельний зал займає достатню кількість часу. Плюс час, витрачений при прийманні-передачі на перерахування товару.
У наш час камери відеоспостереження встановлюють не тільки в супер- і гіпермаркетах і/або дорогих бутіках, але також і в невеликих магазинах площею від 200 кв. м.
Протикрадіжкові системи акустомагнітної технології мають найвищий коефіцієнт спрацьовування, здатні захищати самі широкі проходи без перегороджування їх антенами, уся електроніка, що настроюється програмним способом, вбудована в одну стійку-антену.
У принципі існують і інші корисні бізнес-рішення в плані захисту від злодійства в магазинах. Зокрема, система контролю над результатом і технологія обмежувальних дій касира. У першому випадку мова йде про дещо змінену систему колективної й індивідуальної матеріальної відповідальності, що виражається в накладенні штрафів і видачі заохочень.