На початку 90-х років із припиненням дії союзного договору склався певний законодавчий вакуум для колишніх союзних республік: закони СРСР перестали діяти, а законів знову утворених держав прийняте ще не було. У Росії діяли, в основному, закони СРСР, але вони мало відповідали економічній ситуації, що змінилася, у країні, у зв'язку із чим у той період в економіці діяли за принципом: дозволене все, що не заборонене.
Крім цього, у силу ряду причин навіть у часи СРСР правові основи діяльності деяких державних органів, зокрема КДБ, були прийняті фрагментарно. Нікому й у голову не приходило, що прерогатива КДБ у певних областях діяльності, зокрема, у виробництві й застосуванні технічних засобів прослуховування, може бути кимсь оскаржена або привласнена.
В оглядовій статті складно розглянути конкретні способи захисту від використання провідних комунікацій для передачі інформації. Як правило, рекомендації розробляються в кожному конкретному випадку стосовно до реальної обстановки. Слід лише помітити, що для більшості слабкострумових систем випускаються спеціальні розмикачі ліній, які дозволяють фізично відключати лінії хоча б на час переговорів.
Для силових живильних мереж 220В розроблені генератори електричних перешкод, які при грамотному встановленні досить ефективно нейтралізують пристрої, що прослуховують, передають інформацію із цих мереж. Можуть бути використані й спеціальні мережні фільтри, які «відтинають» сигнали таких пристроїв і одночасно пропускають робочу частоту 50 Гц.
Для перевірки провідних комунікацій застосовується досить широка номенклатура приладів ( так звані аналізатори провідних комунікацій), що дозволяють виявляти більшість пристроїв, що прослуховують, передають інформацію із провідних комунікацій.
ВІБРОАКУСТИЧНИЙ КАНАЛ ВИТОКУ ІНФОРМАЦІЇ
Стіни, підлога, стеля, скло є своєрідним приймачем і передавачем акустичної інформації. Цю властивість мають і інші елементи приміщень, наприклад, інженерні комунікації (труби й батареї центрального опалення,каналізації, короба повітряні і т.д.). Знімають інформацію спеціальними стетоскопами, що сприймають не звуковий тиск, а коливання (прискорення) стін, стекол і т.д.
Захист від витоку акустичної інформації за рахунок віброакустичних каналів здійснюється в такий спосіб.
На будівельні конструкції, що захищаються, встановлюються вібраційні випромінювачі, підключені до генераторів віброакустичного шуму. Таким чином, у конструкціях, що обгороджують, створюють перешкоду, що свідомо перевищує наведений акустичний сигнал корисної інформації. У повітряних коробах, вентиляційних отворах, схованих порожнинах, у тому числі за підвісними стелями й фальшстінами, встановлюються акустичні випромінювачі, що перешкоджають зняттю інформації за допомогою мікрофонів. Сучасні генератори ввброакустичного захисту дозволяють підключати одночасно до одному приладу кілька вібраційних і акустичних випромінювачів. Таким чином, одного генератора, як правило, цілком вистачає на перекриття всіх віброакустичних каналів витоку інформації з одного середнього розміру приміщення.
Слід зазначити, що якщо на етапі проектування й будівництва будинку (офісу) були порушені норми по звукоізоляції, то в цьому випадку іноді нічого неможливо зробити без істотних будівельних робіт. Типовий приклад - використання як міжкімнатні стіни скляних перегородок. По-перше, сама перегородка не завжди має достатнє звукопоглинання, тобто вона практично «прозора» для акустичних хвиль, а по-друге, будівельники дуже часто залишають щілини між стеклами й особливо зверху над підвісною стелею. У першу чергу звертають увагу на красу й забувають про основне функціональне призначення стін - звукоізоляція між приміщеннями.
Забезпечити достатню звукоізоляцію в таких умовах можна або встановленням додаткових перегородок, зміною їх конструкції, усуненням усіх щілин ( тобто будівельними роботами), або зашумлением сусідніх приміщень тим або іншим способом, наприклад, можна в робочий час включити музику. Іноді для цих цілей включають музику безпосередньо в приміщенні, що захищається. Звичайно, деякий ефект є, але істотного впливу цей захід не виявляє, тому що рівень звуку однаково встановлюють таким, щоб співрозмовники могли вільно розмовляти, а цього недостатньо.
Окремо слід згадати лазерні засоби знімання інформації зі стекол. Незважаючи на достатній прогрес у розробці таких пристроїв (з'явилися повідомлення про розробку приладів з дальністю знімання інформації до одного кілометра), інтерес до таких пристроїв трохи падає. Справа в тому, що в реальних міських умовах, особливо в будинках, розташованих уздовж жвавих магістралей, про такі відстані й мови бути не може. Експлуатація подібних пристроїв можлива тільки кваліфікованими фахівцями, до того ж існує дуже багато технічних і організаційних обмежень при її використанні. Методи захисту ж достатньо прості й дешеві (вібраційний захист скла), тому в можливого користувача подібної апаратури спочатку присутня невиправдана переоцінка ефективності методу, а потім розчарування, особливо, якщо врахувати, що пристрої для лазерного знімання інформації коштують десятки тисяч доларів.
Диктофони давно ввійшли в наше повсякденне життя, і більшість із них не є технічними засобами для негласного одержання інформації. Однак вони дуже часто використовуються саме для цих цілей. Виявити диктофон украй складно, але є різноманітна апаратура для їхньої нейтралізації. Застосовують два види перешкод для нейтралізації диктофонів: акустичні й електромагнітні.
У першому випадку застосовують генератори акустичного шуму: білого (рівномірного по спектру звукових частот) і рожевого (із плавним зниженням амплітуди звукового сигналу зі збільшенням частоти). Окремий вид генераторів акустичного шуму - генератори з перетворенням мовного сигналу. На відміну від генераторів білого й рожевого шуму, вони генерують акустичну перешкоду не безупинно, а тільки коли є вихідний звуковий сигнал. Обмеження використання й тих, і інших генераторів полягає в тому, що їх чутно, тому про сховане придушення не може бути й мови.
Інший напрямок - використання електромагнітних генераторів. Їхнє завдання - навести електромагнітну перешкоду безпосередньо на вхідні мікрофонні ланцюги. На практиці частіше застосовують саме такі генератори. Вони мають досить високий ступінь придушення, але в невеликій зоні ( кілька метрів). Зона придушення залежить у першу чергу від ступеня екранування диктофона й меншою мірою - від типу запису (запис аналоговий або цифровий, на касету або у вбудовану пам'ять). Електромагнітний генератор впливає безпосередньо на мікрофон і вхідні ланцюги й у силу цього пригнічує не тільки диктофони, але й інші типи апаратури, що прослуховує, такі як радіозакладки, провідні мікрофони і т.д. Один з недоліків - електромагнітні перешкоди можуть впливати не тільки на диктофони, але й на офісну оргтехніку, радіоприймачі, телефони, тому їх установка повинна здійснюватися кваліфікованими фахівцями.
ВИКОРИСТАННЯ СТІЛЬНИКОВОГО ТЕЛЕФОНУ
Останнім часом дуже часто для знімання інформації використовують стільниковий телефон. Він не є технічним засобом для негласного одержання інформації, тобто ризик при його застосуванні для «шпигунських» цілей мінімальний. Коштує значно дешевше, чим більшість професійних радіозакладок, так що різницю в ціні цілком можна віддати на оплату трафіка. Найбільше часто його можуть використовувати безпосередньо в процесі переговорів, але були випадки, коли його «забували» або підкидали в офіс.
Виявити працюючий стільниковий телефон не так вже складно, індикатори можна купити там же, де продають стільникові телефони, але можна використовувати й спеціальну пошукову апаратуру. Проблема захисту від використання стільникових телефонів для прослуховування стоїть не на останньому місці. Попит завжди народжує пропозицію, тому на ринку з'явилися закордонні й вітчизняні аналізатори стільникових телефонів.
Аналізатори тільки визначають наявність працюючого стільникового телефону. Найчастіше такий прилад може визначити стільниковий телефон одного стандарту, наприклад, GSM або CDMA і т.д. Деякі моделі при виявленні чемно просять виключити телефон. Нейтралізатор нейтралізує роботу стільникових телефонів, що працюють в одному або декількох стандартах. Є модифікації, що складаються із аналізатора й нейтралізатора, які працюють спільно. У цьому випадку нейтралізатор включається тільки на час спроби стільникового телефону встановити зв'язок. Як тільки стільниковий телефон вимикається - вимикається й нейтралізатор. Це значно зручніше, тому що якщо поблизу немає працюючого стільникового телефону, то немає й радіоперешкоди від нейтралізатора. Звичайно, такі прилади значно складніше, тому й коштують суттєво дорожче.
Нейтралізатори стільникових телефонів активно використовуються в навчальних закладах під час іспитів, концертних залах, бібліотеках і в інших подібних місцях. Можна порекомендувати їх і для захисту кімнат переговорів, кабінетів керівників, а мобільні пристрої - для захисту переговорів поза офісом.
Сьогодні вже не стоїть питання про доцільність проведення ділової розвідки. Багато керівників підприємств розуміють, що це прямо пов'язано з корпоративною безпекою. Погроза для останньої, як правило, виникає через конфлікт інтересів, який в умовах конкурентної боротьби присутній завжди.
У зв'язку із цим, маршрути переміщення членів команди повинні складатися так, щоб уникати місць із «дорожніми пробками», і при цьому не проходити повз стенди об'єктів. Це значить, що правильним може виявитися не той маршрут, який на плані виглядає як найбільш короткий.
Слухайте, що говорять ваші існуючі й потенційні покупці. Це може виявитися чудовим джерелом ідей по поліпшенню продуктів, що випускаються сьогодні й по розвитку нових. Це може бути й джерелом інформації про продукти конкурентів, про появу нових конкурентів.
Ніяка розвідка ( у тому числі конкурентна) не може працювати без мети. Керівник повинен чітко й однозначно поставити завдання, і лише після цього конкурентна розвідка може почати роботу. І це природно, оскільки не можна виконати завдання, яке не поставлене. Однак проблема в тому, що вміння формулювати своє питання – це одне із самих складних вмінь, а керівник компанії не є фахівцем з роботи з інформацією. Фахівець конкурентної розвідки повинен допомогти керівникові в постановці завдання.
На початку 90-х років із припиненням дії союзного договору склався певний законодавчий вакуум для колишніх союзних республік: закони СРСР перестали діяти, а законів знову утворених держав прийняте ще не було. У Росії діяли, в основному, закони СРСР, але вони мало відповідали економічній ситуації, що змінилася, у країні, у зв'язку із чим у той період в економіці діяли за принципом: дозволене все, що не заборонене.