На початку 90-х років із припиненням дії союзного договору склався певний законодавчий вакуум для колишніх союзних республік: закони СРСР перестали діяти, а законів знову утворених держав прийняте ще не було. У Росії діяли, в основному, закони СРСР, але вони мало відповідали економічній ситуації, що змінилася, у країні, у зв'язку із чим у той період в економіці діяли за принципом: дозволене все, що не заборонене.
Крім цього, у силу ряду причин навіть у часи СРСР правові основи діяльності деяких державних органів, зокрема КДБ, були прийняті фрагментарно. Нікому й у голову не приходило, що прерогатива КДБ у певних областях діяльності, зокрема, у виробництві й застосуванні технічних засобів прослуховування, може бути кимсь оскаржена або привласнена.
В оглядовій статті складно розглянути конкретні способи захисту від використання провідних комунікацій для передачі інформації. Як правило, рекомендації розробляються в кожному конкретному випадку стосовно до реальної обстановки. Слід лише помітити, що для більшості слабкострумових систем випускаються спеціальні розмикачі ліній, які дозволяють фізично відключати лінії хоча б на час переговорів.
Для силових живильних мереж 220В розроблені генератори електричних перешкод, які при грамотному встановленні досить ефективно нейтралізують пристрої, що прослуховують, передають інформацію із цих мереж. Можуть бути використані й спеціальні мережні фільтри, які «відтинають» сигнали таких пристроїв і одночасно пропускають робочу частоту 50 Гц.
Для перевірки провідних комунікацій застосовується досить широка номенклатура приладів ( так звані аналізатори провідних комунікацій), що дозволяють виявляти більшість пристроїв, що прослуховують, передають інформацію із провідних комунікацій.
ВІБРОАКУСТИЧНИЙ КАНАЛ ВИТОКУ ІНФОРМАЦІЇ
Стіни, підлога, стеля, скло є своєрідним приймачем і передавачем акустичної інформації. Цю властивість мають і інші елементи приміщень, наприклад, інженерні комунікації (труби й батареї центрального опалення,каналізації, короба повітряні і т.д.). Знімають інформацію спеціальними стетоскопами, що сприймають не звуковий тиск, а коливання (прискорення) стін, стекол і т.д.
Захист від витоку акустичної інформації за рахунок віброакустичних каналів здійснюється в такий спосіб.
На будівельні конструкції, що захищаються, встановлюються вібраційні випромінювачі, підключені до генераторів віброакустичного шуму. Таким чином, у конструкціях, що обгороджують, створюють перешкоду, що свідомо перевищує наведений акустичний сигнал корисної інформації. У повітряних коробах, вентиляційних отворах, схованих порожнинах, у тому числі за підвісними стелями й фальшстінами, встановлюються акустичні випромінювачі, що перешкоджають зняттю інформації за допомогою мікрофонів. Сучасні генератори ввброакустичного захисту дозволяють підключати одночасно до одному приладу кілька вібраційних і акустичних випромінювачів. Таким чином, одного генератора, як правило, цілком вистачає на перекриття всіх віброакустичних каналів витоку інформації з одного середнього розміру приміщення.
Слід зазначити, що якщо на етапі проектування й будівництва будинку (офісу) були порушені норми по звукоізоляції, то в цьому випадку іноді нічого неможливо зробити без істотних будівельних робіт. Типовий приклад - використання як міжкімнатні стіни скляних перегородок. По-перше, сама перегородка не завжди має достатнє звукопоглинання, тобто вона практично «прозора» для акустичних хвиль, а по-друге, будівельники дуже часто залишають щілини між стеклами й особливо зверху над підвісною стелею. У першу чергу звертають увагу на красу й забувають про основне функціональне призначення стін - звукоізоляція між приміщеннями.
Забезпечити достатню звукоізоляцію в таких умовах можна або встановленням додаткових перегородок, зміною їх конструкції, усуненням усіх щілин ( тобто будівельними роботами), або зашумлением сусідніх приміщень тим або іншим способом, наприклад, можна в робочий час включити музику. Іноді для цих цілей включають музику безпосередньо в приміщенні, що захищається. Звичайно, деякий ефект є, але істотного впливу цей захід не виявляє, тому що рівень звуку однаково встановлюють таким, щоб співрозмовники могли вільно розмовляти, а цього недостатньо.
Окремо слід згадати лазерні засоби знімання інформації зі стекол. Незважаючи на достатній прогрес у розробці таких пристроїв (з'явилися повідомлення про розробку приладів з дальністю знімання інформації до одного кілометра), інтерес до таких пристроїв трохи падає. Справа в тому, що в реальних міських умовах, особливо в будинках, розташованих уздовж жвавих магістралей, про такі відстані й мови бути не може. Експлуатація подібних пристроїв можлива тільки кваліфікованими фахівцями, до того ж існує дуже багато технічних і організаційних обмежень при її використанні. Методи захисту ж достатньо прості й дешеві (вібраційний захист скла), тому в можливого користувача подібної апаратури спочатку присутня невиправдана переоцінка ефективності методу, а потім розчарування, особливо, якщо врахувати, що пристрої для лазерного знімання інформації коштують десятки тисяч доларів.
Диктофони давно ввійшли в наше повсякденне життя, і більшість із них не є технічними засобами для негласного одержання інформації. Однак вони дуже часто використовуються саме для цих цілей. Виявити диктофон украй складно, але є різноманітна апаратура для їхньої нейтралізації. Застосовують два види перешкод для нейтралізації диктофонів: акустичні й електромагнітні.
У першому випадку застосовують генератори акустичного шуму: білого (рівномірного по спектру звукових частот) і рожевого (із плавним зниженням амплітуди звукового сигналу зі збільшенням частоти). Окремий вид генераторів акустичного шуму - генератори з перетворенням мовного сигналу. На відміну від генераторів білого й рожевого шуму, вони генерують акустичну перешкоду не безупинно, а тільки коли є вихідний звуковий сигнал. Обмеження використання й тих, і інших генераторів полягає в тому, що їх чутно, тому про сховане придушення не може бути й мови.
Інший напрямок - використання електромагнітних генераторів. Їхнє завдання - навести електромагнітну перешкоду безпосередньо на вхідні мікрофонні ланцюги. На практиці частіше застосовують саме такі генератори. Вони мають досить високий ступінь придушення, але в невеликій зоні ( кілька метрів). Зона придушення залежить у першу чергу від ступеня екранування диктофона й меншою мірою - від типу запису (запис аналоговий або цифровий, на касету або у вбудовану пам'ять). Електромагнітний генератор впливає безпосередньо на мікрофон і вхідні ланцюги й у силу цього пригнічує не тільки диктофони, але й інші типи апаратури, що прослуховує, такі як радіозакладки, провідні мікрофони і т.д. Один з недоліків - електромагнітні перешкоди можуть впливати не тільки на диктофони, але й на офісну оргтехніку, радіоприймачі, телефони, тому їх установка повинна здійснюватися кваліфікованими фахівцями.
ВИКОРИСТАННЯ СТІЛЬНИКОВОГО ТЕЛЕФОНУ
Останнім часом дуже часто для знімання інформації використовують стільниковий телефон. Він не є технічним засобом для негласного одержання інформації, тобто ризик при його застосуванні для «шпигунських» цілей мінімальний. Коштує значно дешевше, чим більшість професійних радіозакладок, так що різницю в ціні цілком можна віддати на оплату трафіка. Найбільше часто його можуть використовувати безпосередньо в процесі переговорів, але були випадки, коли його «забували» або підкидали в офіс.
Виявити працюючий стільниковий телефон не так вже складно, індикатори можна купити там же, де продають стільникові телефони, але можна використовувати й спеціальну пошукову апаратуру. Проблема захисту від використання стільникових телефонів для прослуховування стоїть не на останньому місці. Попит завжди народжує пропозицію, тому на ринку з'явилися закордонні й вітчизняні аналізатори стільникових телефонів.
Аналізатори тільки визначають наявність працюючого стільникового телефону. Найчастіше такий прилад може визначити стільниковий телефон одного стандарту, наприклад, GSM або CDMA і т.д. Деякі моделі при виявленні чемно просять виключити телефон. Нейтралізатор нейтралізує роботу стільникових телефонів, що працюють в одному або декількох стандартах. Є модифікації, що складаються із аналізатора й нейтралізатора, які працюють спільно. У цьому випадку нейтралізатор включається тільки на час спроби стільникового телефону встановити зв'язок. Як тільки стільниковий телефон вимикається - вимикається й нейтралізатор. Це значно зручніше, тому що якщо поблизу немає працюючого стільникового телефону, то немає й радіоперешкоди від нейтралізатора. Звичайно, такі прилади значно складніше, тому й коштують суттєво дорожче.
Нейтралізатори стільникових телефонів активно використовуються в навчальних закладах під час іспитів, концертних залах, бібліотеках і в інших подібних місцях. Можна порекомендувати їх і для захисту кімнат переговорів, кабінетів керівників, а мобільні пристрої - для захисту переговорів поза офісом.
Чим більше наше суспільство наближається до цивілізованого ринку, тем гостріше відчувається конкурентна боротьба з однієї сторони й зміна в пріоритетах у бажаючих вплинути на конкурентів з іншої сторони. Іде час "свавілля", коли більшість питань вирішувалася винятково силовими методами. А замість них з'являються більш витончені способи виведення із гри конкурента - економічні, соціальні, психологічні…
Для конкурентної розвідки виставки й конференції – унікальний шанс одержати максимальний результат за мінімальний час. Відбувається це тому, що безліч конкурентно потрібних або конкурентно небезпечних людей, які зазвичай розкидані географічно й укриті за бар'єром із секретарів і охорони, на виставці стають доступні.
У зв'язку із цим, маршрути переміщення членів команди повинні складатися так, щоб уникати місць із «дорожніми пробками», і при цьому не проходити повз стенди об'єктів. Це значить, що правильним може виявитися не той маршрут, який на плані виглядає як найбільш короткий.
Сьогодні вже не стоїть питання про доцільність проведення ділової розвідки. Багато керівників підприємств розуміють, що це прямо пов'язано з корпоративною безпекою. Погроза для останньої, як правило, виникає через конфлікт інтересів, який в умовах конкурентної боротьби присутній завжди.
На початку 90-х років із припиненням дії союзного договору склався певний законодавчий вакуум для колишніх союзних республік: закони СРСР перестали діяти, а законів знову утворених держав прийняте ще не було. У Росії діяли, в основному, закони СРСР, але вони мало відповідали економічній ситуації, що змінилася, у країні, у зв'язку із чим у той період в економіці діяли за принципом: дозволене все, що не заборонене.