Ергономічному дизайну центрів керування й диспетчерських по праву приділяється все більша увага при розробці систем відеоспостереження. Однією з необхідних умов, є дизайн, що відповідає вашим конкретним операційним потребам, технологічним вимогам і робочим процесам. Перелік вимог ергономіки поки є одним з найбільш слабких місць у дизайні сучасних центрів керування.
Часто недостатня увага приділяється питанням організації систем з урахуванням потреб операторів так, щоб вони могли виконувати свою роботу з найбільшою ефективністю. Ергономіку часто розглядають як "косметичне" рішення, замість того щоб брати її за основу при забезпеченні реальних потреб робочого середовища. На додаток до сказаного, я б виділив деякі ергономічні проблеми, з якими мені доводилося зустрічатися в минулому.
Використання елементів, які роблять гарне враження в інших центрах керування, без погоджування їх з конкретними поточними потребами. Те, що добре підходить для одного центру, необов'язково буде прийнятним для іншого. Запозичення ідей може бути корисним тільки тоді, коли ви правильно продумуєте свій власний дизайн, однак це може привести до серйозних помилок, якщо проектні рішення інших приймаються без винної оцінки того, чи підходять вони вам насправді.
Монітори встановлюються на стійці занадто високо стосовно операторського крісла. Перебуваючи постійно в такій незручній позиції, оператор змушений буквально закидати голову або витягати шию, для того щоб переглядати зображення на моніторі. Після декількох хвилин це неминуче приводить до значного зниження уваги до того, що відбувається на моніторі, а також в оператора можуть виникнути проблеми зі здоров'ям.
Нестача місця на робочому столі для всіх елементів керування й регулювання, у результаті чого операторам постійно доводиться буквально жонглювати й вивертатися при використанні різних пристроїв керування роботою телекамер, комунікаційним устаткуванням і при введенні даних у комп'ютери.
У проекті не враховуються майбутні потреби. Приміром, уся кабельна проводка гранично натягається, що, у результаті, украй утрудняє будь-які переміщення операторського пульта. Даний принцип також має відношення до розширення систем і модернізації операторських пультів.
Використання глянсового лакового покриття на тих поверхнях, які, навпаки, повинні мінімізувати відбиття світла.
Шафки й висувні ящики розташовуються під столом, що обмежує простір для ніг оператора й перешкоджає розміщенню додаткового працівника за операторським пультом. Таким чином, відсутність забезпечення простору для ніг оператора є ще однієї проблемою.
Не забезпечений винний доступ до встаткування для цілей модернізації й технічного обслуговування, а в межах самого операторського пульта занадто мало місця для роботи технічного персоналу.
Елементи керування розташовані занадто високо на операторському пульті, тому операторам низького росту доводиться підводитися з місць, щоб дотягтися до яких-небудь важелів або клавіш керування.
Неправильне групування моніторів. У групи поєднуються монітори, не зв'язані один з одним по завданнях. Крім того, розташовані поруч монітори мають різну яскравість відображуваних сцен, що створює навантаження на зір при одночасному перегляді. Проблемою також є монітори, витягнуті в довгу лінію, і операторові, що працює з ними, не залишається нічого іншого, як переходити від монітора до монітора для перегляду відображуваних на них сцен.
Перешкоди на лінії погляду оператора з робочого місця на монітор, що змушують оператора вставати або нахилятися убік для перегляду зображень на деяких моніторах.
Монітори розташовані занадто близько або занадто далеко, що знижує ефективність спостереження. Або ж, неправильно підібрані розміри моніторів, у результаті чого останні не відповідають меті свого призначення або не відповідають конструкції операторського пульта.
Не передбачені умови для роботи інвалідів: не врахована висота стола й немає місця для інвалідної коляски.
Надмірні відблиски на екранах дисплеїв або робітників поверхнях, викликувані сонячним світлом або неправильно організованим штучним висвітленням.
Вентиляційні системи створюють пряму тягу до робочого місця оператора, підвищуючи ймовірність виникнення застуди, особливо, якщо в системі не передбачене регулювання температури.
При організації системи відеоспостереження багато початківців зустрічаються із проблемою обмеження по можливості монтажу камер. У таких випадках вибір відбувається на користь поворотних купольних камер, сучасна конфігурація яких з'явилася відносно недавно, лише в середині 90-х рр. 20 століття. Саме тоді вдалося зробити прийнятну на той момент швидкість повороту камери.
У сфері охоронного відеоспостереження випробувалися всі існуючі технології стиску. Традиційний JPEG, перспективний Wavelet, широко розповсюджений MPEG2. Усі вони, закріпившись по численних додатках, у цій області достатніми не стали.
Поворотні камери займають особливе місце серед відеокамер, які використовують у системах відеоспостереження. Використання поворотних камер дозволяє вирішувати завдання відеоспостереження за великими відкритими ділянками шляхом керування положенням їх зон огляду.
исока якість переданих і відтворених відеоданих особливо важливо для проведення аудита, різного роду розслідувань, передачі й аналізу показань свідків, а також для моніторингу в загальному значенні цього слова. От зразковий набір вимог до функцій відеосистеми, що мають відношення до якості відтворених зображень:
Високошвидкісна Ip-Телекамера «день/ніч» Axis 233D шведської компанії Axis Communications є стандартом для поворотних Ip-Телекамер багатьох виробників. Її принципова відмінність від аналогів полягає у використанні 35-кратного трансфокатора, вбудованого мікрофона, а також високоточний поворотний пристрый, який дозволяє змінювати швидкість «панорамирования» й нахилу в межах від 0,05 до 450 град/с.
Ергономічному дизайну центрів керування й диспетчерських по праву приділяється все більша увага при розробці систем відеоспостереження. Однією з необхідних умов, є дизайн, що відповідає вашим конкретним операційним потребам, технологічним вимогам і робочим процесам. Перелік вимог ергономіки поки є одним з найбільш слабких місць у дизайні сучасних центрів керування.