Для багатьох дистриб'юторів вирішення завдання скорочення складських витрат не завжди полягає в зміні самих технологій зберігання. Їх проблема - в людському факторі, а точніше, у крадіжках на складі.
Розкрадання й крадіжки, на жаль, постійні супутники будь-якого складу. Це загальний головний біль і керуючого складом, і керівництва служби безпеки, і фахівців з добору кадрів, і бухгалтерів, відповідальних за облік. Відомо багато спроб раз і назавжди покінчити зі злодійством на складах із застосуванням самих різних методів і способів, але, на жаль, жоден з них не дає стовідсоткового результату. Навіть якщо обнести весь склад високою огорожею з колючим дротом і забезпечити повний огляд персоналу. Адже основна проблема, яка не дозволяє раз і назавжди покінчити зі злодійством і розкраданнями, полягає в тому, що в 95% випадків злочинцем, що роблять крадіжку, є працівник фірми в процесі своєї трудової діяльності. І лише 5% розкрадань залишаються на частку тих, хто проникає в склад, коли там нікого немає. Тобто крадуть в основному «зсередини».
Збитки, які при цьому несе компанія, можуть варіюватися в досить великому діапазоні. Адже об'єктом крадіжки може бути як пляшка води, вартістю 5 гривень, так і дорогі медичні препарати або ж складна обчислювальна техніка, побутова апаратура й техніка вартістю кілька тисяч доларів.
У даній статті описані основні типові схеми злодійства на складах, а також способи контролю над товарно-матеріальними цінностями з метою зниження випадків крадіжок. Саме зниження, адже повністю викорінити злодійство практично неможливо (хіба що залишити на складах одних тільки роботів, якими буде керувати сам хазяїн бізнесу) і щораз злочинці будуть видумувати все нові й нові способи обійти систему безпеки. Однак завдання кожного керуючого складом бачити проблему й бути на крок попереду.
Чому й навіщо крадуть?
Про причини злодійства можна розповідати нескінченно. Перед написанням статті дане питання було детально вивчене на численних ресурсах Інтернету. І от що було виявлено в глобальній павутині завдяки обміну досвідом, психологічному аналізу експертів, а також показанню самих злочинців – крадуть тому що: маленька зарплата, не доплачують; не вистачає на життя; хочеться підвищити свій соціальний рівень; звичка; залежність від алкоголю, наркотиків або азартних ігор; є образа на керівника/відділ /фірму; людина психологічно неврівноважена; недостатньо розвинені моральні якості й воля.
І це лише мала частина всіх причин. Але в підсумку все це зводиться до наступного напряму думок – чому б і не украсти, якщо
А – є можливість, Б – ніхто не довідається.
Таким чином, рівень крадіжок і розкрадань значно зменшується, якщо знизити саму можливість злодійства за рахунок чітко прописаних і, що найголовніше технологій, що чітко виконуються, роботи складу з матеріальними цінностями, а також дати зрозуміти людині, що про злочин однаково довідаються, і вона понесе невідворотнє й заслужене покарання. Багато керівників вважають, що не стільки важлива проблема злодійства, скільки система компенсації збитку компанії за втрачені цінності. В основу логіки таких керівників покладена теза про «самоліквідацію» злодійства при введенні матеріальної відповідальності працівників складу за виявлені втрати матеріальних цінностей, тобто вважається, що в умовах матеріальної відповідальності злодійство стає економічно не вигідним. Адже «скільки пропало зі складу, стільки й віднімуть із зарплати». Як показує практика, організатори розкрадань на складах – це сильні й вольові особистості, найчастіше тіньові лідери в колективі, що крадуть з відома від своїх колег, а ті, щоб не мати «проблем» легкодухо виплачують зі своєї зарплати свою частку матеріальної відповідальності. Крадуть одиниці, а за викрадене платять усі. І поки сума «данини» за чужі гріхи не перевищує психологічно комфортний для людини рівень – вона мовчить. А коли перевищує- те, як те ні дивно, прагне або компенсувати «відрахування» розкраданнями, або змінює роботу.
Усі вищеописані способи протидії й виявлення розкрадань дозволяють взяти ситуацію під контроль за рахунок формування усвідомлення невідворотності викриття й покарання: «вкраду-піймають-посадять». Однак не менш важливо, як говорилося раніше виключити або суттєво знизити, саму можливість злодійства. Мова йде про комплексний підхід у розробці адаптивних бізнес процесів роботи складу. Необхідно дотримуватися декількох простих, але ефективних правил:
Крадіжки в магазинах – справжня проблема роздрібної торгівлі. Наприклад, згідно із Центром досліджень у рітейлі, Великобританія перебуває на вершині галузевого рейтингу по частці втрат від крадіжок. За даними цієї організації, щороку торговельні мережі й індивідуальні підприємці втрачають товару на 1,5 мільярди фунтів. Зрозуміло, оплачують ці злочинні дії покупці. Кожна британська родина через злодійство переплачує за товари близько 150 фунтів у рік.
Найперший крок фахівця з добору кадрів і керівника складу підготувати так звані «профілі кандидата», що включають необхідні вимоги не тільки з позицій професійних, але особистісних якостей. На етапі співбесіди важливо виявити й відітнути від роботи з матеріальними цінностями кандидатів, для яких мотивація пошуку/зміни роботи – це пошук нових місць для реалізації свого кримінального таланта.
У наш час камери відеоспостереження встановлюють не тільки в супер- і гіпермаркетах і/або дорогих бутіках, але також і в невеликих магазинах площею від 200 кв. м.
Злочин можна зробити поодинці, або в змові зі співробітниками компанії. При цьому способів крадіжки поодинці не так багато й усі вони досить примітивні. Злодій-Одинак – це типовий «несун». Він «бере те, що погано лежить», виносить товар на собі, якщо мова йде, наприклад, про склад з одягом або взуттям або «у собі», якщо «трудиться» на складі продовольства або фармацевтики.
Для багатьох дистриб'юторів вирішення завдання скорочення складських витрат не завжди полягає в зміні самих технологій зберігання. Їх проблема - в людському факторі, а точніше, у крадіжках на складі.